Понос у немовляти лікування

Доктор Комаровский о диарее у ребенка

Диарея у ребенка может сопровождать самые разнообразные заболевания. Однако этот симптом опасен сам по себе, особенно, если речь идет о маленьких детях. Известный доктор и автор книг и статей о детском здоровье Евгений Комаровский рассказывает, в чем заключается опасность поноса и что делать родителям, если такая «неприятность» приключилась с их чадом.

О проблеме

Диарея — проявление способности организма освобождаться от бактерий и вирусов, которых вокруг ребенка великое множество. Ни вода, которую малыш пьет, ни пища, ни воздух не являются стерильными. Что уж говорить об играх в песочнице, ползании по траве, по полу и т. д. Таких защитных «систем» у человека несколько: слюна призвана уничтожать микробов на стадии попадания в рот, бронхиальная и носовая слизь — защищают органы дыхания от попадания в них бактерий и вирусов, желудочный сок эффективно уничтожает те микроорганизмы, которым удалось проникнуть в организм через рот и дойти невредимыми до органов пищеварения. В кишечнике «незванных гостей» поджидают бактерии, которые являются коренными обитателями. Их задача — не дать вредоносным агентам прижиться.

Слово редакции

Первое средство для лечения диареи у малыша – энтеросорбент (средство, которое поглощает частицы вредных веществ в желудочно-кишечном тракте). Выбирать сорбирующий препарат для самых маленьких следует тщательно, чтобы не навредить детскому организму. По данным, полученным от Национального агентства по безопасности лекарственных средств и изделий медицинского назначения (ANSM, Франция), популярный среди россиян энтеросорбент Smecta® может содержать примеси свинца, и есть риск перехода свинца в кровь у детей до 2-х лет при терапии этим препаратом. Как следствие, врачам во Франции не рекомендуется назначать Смекту и генерики детям младше 2-х лет для лечения острой диареи. Данные медикаменты также не рекомендуются беременным и кормящим женщинам, по той же причине. Российский союз педиатрических центров уже разослал врачам предупреждение от французского регулятора с рекомендацией вместо Смекты для детей и беременных использовать российские препараты. Препаратом первого выбора рекомендуется Энтеросгель, который соответствует главному требованию безопасности – работает только в просвете ЖКТ, не проникает через слизистую в кровоток.

Понос у ребенка может быть вызван кишечной инфекцией, которая попадает в рот через немытые руки, плохо вымытые овощи и фрукты, через воду, с пищей. Часто это именно бактерии.

Диарею вызывают и некоторые вирусы, например, ротавирус. Слизистая оболочка кишечника — отличная питательная среда для их размножения, а потому нарушается пищеварение, слизистые кишечника раздражаются и возникает диарея.

Опасность диареи

Самая серьезная опасность поноса кроется в вероятности обезвоживания. Чем младше ребенок, тем выше этот риск. С каловыми массами выходят крайне важные для жизни соли калия, кальция, натрия. Стремительно теряется жидкость. Поэтому не так страшно, если ребенок в 3 года пять раз за день ходит в туалет и при этом не проявляет признаков обезвоживания, как, если пятикратный понос приключился с 6-месячным малышом. Ведь запасы воды и минеральных солей у крохи значительно более скудные, он теряет их более быстрыми темпами.

Сильное обезвоживание может стать причиной серьезных нарушений работы нервной системы, а также стать смертельным для младенца.

Лечение

Если понос вызван вирусной инфекций, и кроме частых походов в туалет, есть все признаки именно вирусного недуга, не стоит кормить ребенка противовирусными средствами, они не помогают и их эффективность клинически не доказана. Антибиотики также неуместны, поскольку на вирусы они не действуют. Какого-то специального лечения не требуется, достаточно оказать ребенку правильную помощь и предотвратить обезвоживание. Если диарея стала следствием пищевого отравления или кишечной инфекции, подход к лечению должен быть таким же.

В первую очередь, следует убедиться, что у малыша нет обезвоживания.

Если ребенок на протяжении 6 часов не писает, если он плачет с сухими глазами, без слез, если у него появились синие круги под глазами, заострились черты лица, у него сухие губы, язык, пересохшие слизистые оболочки — это очень тревожные симптомы. Требуется незамедлительная помощь врачей, нужно вызвать «Скорую помощь».

Чтобы не допустить такого опасного состояния, действия родителей при диарее должны быть слаженными и четкими:

Ребенку обязательно нужно пить. Причем пить много. Все питье должно быть теплым, примерно около 20 градусов, чтобы жидкость как можно скорее всасывалась и усваивалась организмом. Если ребенок отказывается пить из чашки, поить его следует ложкой, понемногу, но часто. Если не пьет с ложки, как это часто делают дети до 7-9 месяцев, то нужно набрать жидкость в одноразовый шприц без иглы и поить из него капельно. Если малыш сопротивляется и такому способу, не стоит ждать и уговаривать, следует сразу вызвать «неотложку», чтобы была возможность ввести ребенку жидкость капельным путем.
Ребенку нужно восстанавливать баланс солей и выводить токсины. Для этого Комаровский советует пользоваться готовыми аптечными пакетиками со средствами для пероральной регидратации. Подойдет «Регидрон» или «Хумана-Электролит». Эти препараты в обязательном порядке должны быть в домашней аптечке каждой семьи. Если диарея уже случилась, а таких препаратов нет, можно воспользоваться рецептом, который получил полное одобрение Всемирной Организации Здравоохранения: на литр воды следует добавить чайную ложку соли и столько же соды. Поить ребенка можно и этим раствором.
Нужен контроль за выделениями. Выпитое должно выделяться. Пока малыш, который еще не достиг годовалого возраста, ходит в подгузниках, маме не о чем беспокоиться. Она в любой момент может замерить количество выпитого чадом, а через 3 часа взвесить на электронных кухонных весах его использованный подгузник, чтобы понять, нормально ли выводится вода. Если ребенок уже ходит в горшок, контроль тоже не составит большого труда. Но вот за ребенком в 2 года, который уже с большой долей вероятности освоил унитаз, придется ходить по пятам.
Ребенку не нужна еда. Не стоит пытаться накормить его любой ценой. Диарея гораздо быстрее пройдет, если малыш будет голоден. Дать пищу стоит только тогда, когда он сам попросит. Нельзя при поносе кушать жирное, сладкое, пить газированные напитки и молоко. Лучше дать кашу, пюре, сухарики из бездрожжевого хлеба, овощной суп на постном бульоне.
Активированный уголь — в правильной дозировке. Еще один полезный препарат, который должен быть в домашней аптечке. Родители должны помнить, что дозируется активированный уголь по 1 таблетке на каждые 10 килограммов массы тела за один прием. Таким образом, ребенку весом 10 килограммов дают по 1 таблетке, а малышу, чей вес 15 килограммов — 1,5 таблетки. Современная медицина рекомендует современные энтеросорбенты, которые легче принимать. Если финансовые возможности семьи позволяют, можно купить и держать в аптечке на такой случай «Энтеросгель».

Читайте также: Рецепт риса при поносе

Питание после диареи

Когда понос благополучно завершился, не нужно сразу готовить сыночку или дочке все те котлетки и нести все печеньица, которые ребенок не съел, пока ему было плохо. Еще несколько дней следует придерживаться щадящей диеты. В рационе ребенка от 1,5 лет могут быть каши, чай, овощные супы без мяса. Малышу от 2 лет можно добавить к чаю один небольшой творожок без добавок, кусочков фруктов и пищевых красителей.

Потом рацион следует увеличивать постепенно, ежедневно добавляя в меню карапуза новые продукты, начиная с отварного мяса, паровых котлет и заканчивая (в последнюю очередь) кусочком шоколада или его любимой конфеткой.

Советы доктора Комаровского

Безопасные способы лечения диареи в домашних условиях — голод и питье. Все остальное, включая применение противодиарейных средств детям, должно обязательно быть согласовано с врачом.

Если диарея случилась у малыша до года, обязательно следует обратиться к врачу. Для детей до полутора лет — правило точно такое же при условии, что в течение суток малышу не становится легче. Срочной госпитализации требует наличие кровянистых примесей в кале.

При обращении к врачу обязательно вспомните, что кушал ребенок за последние сутки, какие изменения в его поведении были. Будет отлично, если доктор сможет лично оценить вид каловых масс на подгузнике: их цвет, запах, консистенцию.

При кишечной инфекции заболевшему карапузу сразу надо выделить отдельную посуду, полотенце и постельное белье. Это может быть чрезвычайно заразно, а потому стоит огородить от возможного инфицирования других членов семьи, особенно детей.

Народные средства, которыми на просторах интернета «знатоки» рекомендуют лечить понос, особенно чесночные или луковые клизмы, могут быть чрезвычайно опасны для малыша. Если в достаточной мере поить водой и восполнять нехватку минеральных солей, то диарея отступит без осложнений достаточно быстро (1-2 суток). Если понос продолжается, средства нетрадиционной медицины не помогут, а поможет обращение к вполне традиционному врачу.

Как лечить диарею у ребенка смотрите в передаче доктора Комаоровского.

Источник

8 939

Випорожнення новонародженої дитини викликає багато хвилювань у її люблячої мами. По-перше, це один з найбільш достовірних і зручних, а може навіть найдоступніший в перші тижні і місяці життя малюка експрес-метод оцінки стану його здоров’я. По-друге, кал грудної дитини буває настільки різним, що змушує багатьох з нас неодноразово замислюватися: чи все з ним нормально? Однією з найбільш поширених проблем, з якими стикаються новоспечені мами, стає понос у новонародженого. Часте і рідке випорожнення у дитини не дає нам спокою: як розпізнати норму і патологію і як діяти в тій чи іншій ситуації? Сьогодні ми обговоримо ці важливі питання.

Понос у новонародженого: норма, причини, лікування

Яким повинен бути кал новонародженого?

Практика показує, що часто мами через підвищену підозріливість та відсутність досвіду приймають в якості проносу звичайні нормальні для немовлят випорожнення. А тому необхідно для початку з’ясувати, який кал вважається для новонародженого нормою?

Взагалі, ми рекомендуємо окремо вивчити цю тему всім молодим батькам – і тоді багато тривоги, страхів і сумнівів зникнуть самі собою, а Ви не будете вишукувати у дитини неіснуючих проблем. Але коротко все ж опишемо нормальне випорожнення у новонародженого і в цій статті. А воно безпосередньо залежить від того, на якому вигодовуванні знаходиться малюк і скільки йому місяців.

У перші після народження дні у всіх немовлят відходить первородний кал, званий в медичній термінології меконієм. Це відбувається на першу-другу добу життя, рідше (при недостатньому харчуванні малюка) – пізніше. Меконій не має запаху, зате лякає – темно-зеленим, іноді майже чорним смоляним кольором. Потім по мірі надходження в шлунково-кишковий тракт новонародженого нової для нього їжі, а разом з нею – і різних мікроорганізмів, формується дитяче випорожнення. До трьох-чотирьох місяців відзначається вже певний режим випорожнень, нормальних для кожного окремого дитячого організму.

Спочатку кал малюка буде більш рідким і нейтральним по запаху. Але в міру дорослішання дитини він ущільнюється і починає характерно пахнути. Кал буде змінюватися з введенням прикорму, а до року, за умови різноманітного харчування дитини, він з вигляду наближається до випорожнення дорослого.

Кал новонародженого, що знаходиться на грудному вигодовуванні, «має право» бути яким завгодно, кажуть педіатри: частим, рідким і густим, а також різноманітним за кольором і навіть містити сирнисті вкраплення неперетравленого молока. Майже повністю його вид залежить від раціону годуючої мами, хоча з часом ця залежність буде поступово зменшуватися. Але все ж в калі немовляти в нормі не повинно бути домішок слизу, крові (поодинокі фрагменти як винятки припустимі) і непереварених частинок їжі, на якому б вигодовуванні він не знаходився.

Немовлята можуть випорожнюватися практично після кожного годування – тобто по 5-6 разів на добу, але 1 раз в кілька днів – теж норма. «Нормальне» випорожнення грудної немовляти кашкоподібне, однорідної консистенції, жовтуватого кольору будь-якого відтінку – від найсвітліших до темних. Він має кислуватий молочний запах.

Якщо малюк харчується сумішами, то в порівнянні з попереднім випадком його кал буде більш щільним і темним (іноді навпаки – більш світлим), відрізнятися по запаху (не в кращу сторону) і такого великого розмаїття в консистенції і кольорі, як допускається для грудничка, вже немає. «Штучники» спорожнюють кишечник помітно рідше, ніж немовлята.

Будь-які відхилення від наведених норм можуть свідчити про якісь порушення в роботі шлунково-кишкового тракту.

Понос у новонародженого: як розпізнати?

Слід зазначити, що суворих критеріїв до «нормального» випорожнення немовляти бути не може: це поняття вкрай індивідуальне і що для одних є нормою, для інших може бути відхиленням. Але як тоді розпізнати пронос у новонародженого?

Про розвиток діареї кажуть, коли дитина випорожнюється більше 6-12 разів на добу (або ж вдвоє частіше звичайного), при цьому кал стає досить рідким (рідшим, ніж зазвичай), не сформованим, часто практично водянистим, а малюк відчуває явний дискомфорт: неспокійний , погано їсть або спить, недостатньо набирає або втрачає вагу, вередує. Для дітей перших місяців життя визначальною є саме консистенція випорожнення, а не його частота.

Патологічний рідкий кал при проносі у немовлят нерідко містить якісь домішки (слиз або кров), піниться, має їдкий різкий гнильний запах і може викликати не тільки болі в животі, а й сильні подразнення на шкірі малюка. Про порушення здоров’я дитини свідчить водянисті або знебарвлені випорожнення.

Понос у новонародженого: причини

Порушення травлення у новонароджених відбувається дуже легко і швидко з огляду на низьку активність ферментативної системи і неспроможності шлунково-кишкового тракту. Особливо важко маленькому шлуночку перетравлювати жирну їжу, в тому числі молочко (грудне сюди не входить).

Причин такого хворобливого стану може бути кілька. У найпершу чергу при виникненні проносу необхідно встановити, що саме викликало порушення випорожнення у новонародженого. Це може бути:

Порушення дієти. При найменших порушеннях випорожнення у немовляти мама головним чином повинна проаналізувати своє меню. Будь-яке з’їдене Вами може викликати занепокоєння малюка і появу рідкого випорожнення. Такими властивістями найбільше володіють овочі та фрукти (якщо говорити про здорове харчування, якого повинна дотримуватися мама грудної дитини): дині, абрикоси, кавуни, кабачки та ін. Якщо дитина вже отримує прикорм, то дуже ймовірно, що рідкий стілець викликав якийсь новий продукт.

Непереносимість окремих компонентів їжі. Це може бути алергічна реакція на певні речовини. З недавнього часу почастішали випадки непереносимості немовлятами молочного цукру, білка, злакової клейковини та ін. Визначити «агресора» можливо за допомогою спеціальних клінічних досліджень (педіатр направить Вас на аналізи). Врахуйте, що це ж стосується молочних сумішей – можливо, пронос у новонародженого виник саме через непідходящу для нього суміш. Пронос може викликати і введення лікарських препаратів.

Кишкова інфекція або ГРВІ. Незважаючи на те, що новонароджені, здається, мало контактують з потенційно небезпечними в плані інфікування предметами і людьми (кишкова інфекція може мати як бактеріальну, так вірусну природу), випадків зараження серед немовлят не так вже й мало. Більш того, ця причина стоїть на першому місці. Якщо до проносу приєднується ще і блювота, тим більше на тлі підвищеної температури тіла, то практично напевно має місце саме інфекція. При ГРВІ проявляються і інші характерні для вірусних захворювань ознаки: кашель, нежить.

Дисбактеріоз. І нехай за кордоном цей діагноз зустрінеш нечасто, наші лікарі люблять ставити дисбактеріоз практично кожній новонародженій дитині. Для нього характерні часті хворобливі спорожнення рідким кислим калом з їдким запахом, піною, не перетравленими частинками. Дисбактеріоз виникає внаслідок порушення нормальної мікрофлори кишечника (точніше в разі, коли корисні бактерії не в силах протистояти швидкому розвитку хвороботворних). Це може статися з будь-якої з перерахованих вище причин, а також після застосування деяких груп лікарських препаратів (зокрема, антибактеріальних або проносних).

Дуже рідко, але все ж трапляється, що пронос у новонародженого обумовлений імунною недостатністю або фізіологічною патологією в структурі органів шлунково-кишкового тракту. Не виключається інфекція сечових шляхів або апендицит, але це вже більш «ексклюзивні» причини. Також діарея може розвинутися на тлі глистной інвазії (зокрема лямбліозу), що характерно більше для старших діток.

Як лікувати понос у новонароджених?

Лікування проносу у немовлят визначається причиною, що викликала рідке випорожнення. Якщо винуватцем діареї є який-небудь продукт в раціоні харчування мами або дитини, то його слід виключити з меню повністю, підшукавши йому альтернативу (у випадку зі сумішшю або молоком). Можливо, для якнайшвидшого виведення токсину з організму педіатр порадить якісь відповідні для новонароджених лікарські засоби.

При кишковій інфекції призначається дієта і лікарські препарати: противірусні, антибактеріальні, жарознижуючі, адсорбуючі – в залежності від точного діагнозу і проявів недуги. Ніяких засобів від проносу на власний розсуд новонародженому давати не можна. Дисбактеріоз лікується бактеріальними культурами і дотриманням щадного раціону.

Вкрай важливо не допустити зневоднення, що у новонароджених настає особливо швидко і має вкрай важкі наслідки. Організм щойно народженої дитини в значно більшому ступені складається з води, ніж організм дорослої, а тому будь-які втрати рідини (внаслідок блювання, проносу, частих сечовипускань або підвищеного потовиділення) слід заповнювати відразу ж. Пам’ятайте також, що разом з рідиною при проносі у новонародженого з організму виходять і поживні речовини, в яких зростаючий малюк дуже потребує. Тому діяти необхідно відразу ж.

Новонародженому при проносі обов’язково потрібно давати пити воду, спеціальні дитячі напої або електролітне питво – невеликими порціями, але дуже часто (кожні 5 хвилин по чайній ложечці). Не відмовляйтеся від грудного вигодовування і навіть намагайтеся прикладати дитину до грудей якомога частіше, але виключіть з раціону дитини молоко і соки.

Дитині, що знаходиться на штучному вигодовуванні або прикорму, в гострому періоді слід давати переважно питво, але не можна допускати, щоб він голодував. Вже через 6-8 годин після початку регідратації малюка можна годувати звичною сумішшю, ось тільки починати з використання води для її приготування, поступово додаючи молоко і збільшуючи його концентрацію до повної заміни їм води.

Не забувайте про посилену гігієну в цей період: обмивайте промежину крихти після кожного спорожнення, змащуючи шкірку дитячим маслом або кремом, щоб уникнути подразнень і попрілостей. Слідкуйте також за чистотою власних рук при приготуванні їжі, проведенні маніпуляцій по догляду за дитиною і при будь-якому контакті з ним.

Без зволікань відправляйтеся в лікарню, якщо в наявності ознаки зневоднення організму у новонароджених:

надмірне збудження і неспокій дитини або різке в’янення і сильна слабкість, млявість, сонливість;
сухість шкірних покривів і слизових оболонок;
потріскані губки;
сильна спрага;
згладжене тім’ячо;
мізерні сечовиділення (або сечовипускання наступають рідше, ніж кожні 3 години);
зміна кольору сечі (вона темна і насичена);
підвищення або зниження температури тіла;
втрата апетиту;
зниження маси тіла;
западання очей;
темні кола під очима.

Терміново їхати в лікарню потрібно в разі, якщо понос у новонародженого триває більше трьох днів без ознак поліпшення, на тлі не припиняючого проносу дитина відмовляється від пиття і їжі, а також, якщо в калі міститься кров або слиз в великих кількостях.

Понос у новонародженого – норма

І наостанок хочеться акцентувати Вашу увагу на те, що завжди слід орієнтуватися на самопочуття і стан малюка. Якщо Вам здається, що він часто ходить по великому, причому досить рідким випорожненням, але при цьому малюк прекрасно себе почуває, спокійно спить, з апетитом їсть і нормально набирає масу, а животик м’який і гази добре відходять, то, швидше за все, немає приводів для занепокоєння.

Врахуйте, що на третю-четверту добу після пологів в нормі настає розлад шлунку у новонароджених, оскільки стерильний до цього моменту кишечник почав приймати їжу, а разом з нею в ньому заселяються і бактерії. Відбувається становлення мікрофлори, в процесі чого відзначається так званий транзиторний дисбактеріоз у новонароджених, що не вимагає ніякого лікування і не представляє ніякої загрози для малюка.

Крім того, протягом перших трьох місяців життя дитини кал в нормі може бути трохи зеленуватим через високий вміст білірубіну (на тлі фізіологічної жовтяниці у новонароджених).

Пам’ятайте, малюк ще зовсім малий – ферментативна система слабка і не здатна працювати на повну потужність. Дайте йому час і можливість адаптуватися до цього світу – і можливо, з часом випорожнення налагодиться. Але дійсно патологічні стани не запускайте: у новонароджених дуже швидко розвивається інтоксикація і наступають небезпечні ускладнення. Завжди краще показати дитину педіатру, щоб упевнитися в тому, що все добре.

Нехай ваші малюки почувають себе прекрасно, а ви будете за них спокійні!

Источник